Імунологічне дослідження крові (імунограма): лейкоцити, лімфоцити, моноцити, нейтрофіли, CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, індекс CD4/CD8, фагоцитоз нейтрофілів, IgA, IgM, IgG, IgЕ, С3, С4, ЦІК (взяття матеріалу з понеділка по четвер (включно))

Показники імунограми розподіляють певні групи, залежно від того, яку ланку імунітету вони характеризують. У процесі дослідження звертається увага на клітинні та гуморальні компоненти імунітету. Клітинна ланка імунітету характеризує вміст CD3+ Т-лімфоцитів, CD3+CD4+ Т-лімфоцитів (Т-хелперів), CD3+CD8+ Т-лімфоцитів (Т-кілерів, або цитотоксичних Т-лімфоцитів), CD3+CD16+ клітин (природних кілерів). Т-клітинами називають велику групу лімфоцитів, остаточна диференціація яких відбувається у тимусі. Вони беруть участь у противірусній імунній відповіді, алергічних реакціях сповільненого типу, реакціях відторгнення трансплантату, забезпечують протипухлинний імунітет. Т-клітини можуть бути як виконавчими клітинами імунітету ( ефекторами, до них відносять цитотоксичні лімфоцити, CD8+), так і регулювальниками імунної відповіді (хелперні лімфоцити, CD4+). CD3+CD4+ - Т-хелпери беруть участь в індукції специфічної імунної відповіді. Однією з важливих функцій є вироблення цитокінів, які впливають на всі ланки запального процесу, і можуть спрямовувати імунну відповідь на переважно гуморальний або цитотоксичний шлях і регулювати його інтенсивність. Функція CD3+CD8+ (цитотоксичні Т-лімфоцити) полягає у знищенні власних клітин, заражених вірусами, пухлинних клітин, тощо. Функція CD16 (натуральні кілери, клітини-ефектори) полягає у забезпеченні протипухлинного, противірусного та трансплантаційного імунітету. На різних етапах запального процесу їх кількість у крові змінюється, при тяжких запальних, септичних процесах, на фоні імунодефіцитів (включаючи ВІЛ) та деяких аутоімунних захворювань цей показник значно відхиляється від нормального діапазону. CD4+/CD8+ - індекс є співвідношенням субпопуляцій Т-хелперів і Т-цитотоксичних лімфоцитів. Імунорегуляторний індекс рекомендується до призначення для контролю показників клітинної ланки імунної системи в динаміці після комплексного імунологічного обстеження. Клітинна ланка є превалюючою при вірусних, грибкових патогенах, атипових збудниках (мікоплазми, хламідії), бактеріальних інфекціях із внутрішньоклітинним перебуванням збудника (мікобактерії), а також при імунній відповіді на пухлини та тканинні форми гельмінтів ( трихінели).

В-лімфоцити відповідають за гуморальну адаптивну імунну відповідь, спрямовану переважно на ураження позаклітинних інфекційних агентів. CD19+ – основний маркер В-лімфоцитів. При зв`язуванні специфічного антигену В-лімфоцити при кооперативній взаємодії з Т-лімфоцитами-хелперами проліферують, диференціюються в плазматичні клітини, що секретують антитіла, та клітини пам`яті. Гуморальну ланку імунітету характеризують рівні В-лімфоцитів у різні фази дозрівання, а також рівні імуноглобулінів різних класів (IgМ, IgG, сироваткового та секреторного IgA). Гуморальна ланка є переважною при бактеріальних інфекціях з позаклітинним перебуванням патогену (стрептококи, стафілококи, ешерихії, синьогнійна паличка, протей та ін.), а також при порожнинних протозойних та гельмінтних інвазіях.

Венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Рекомендується здавати кров з 7:00 до 11:00 години ранку (не менше 10 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин. 

• прийом жирної їжі та алкоголю;
  
• емоційні навантаження і стрес;
  
• теплові впливи (лазня, сауна);
  
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ та УЗД не є протипоказанням для здавання аналізу крові). 

• Перед проходженням досліджень узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування противірусних, антибактеріальних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження. 

Загальні правила підготовки:

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 6 годин, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем. 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
  
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
  
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
  
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки. 

• Показники імунної системи і гуморальний імунітет
  
• Аутоімунна діагностика
  
• Діагностика антифосфоліпідного синдрому
  
• Ревматоидная панель
  
• Діагностика целіакії 

• 2271 Імунологічне дослідження крові (імунограма) - Пн-Чт 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ПРИ ЗНИЖЕННІ:

Зниження Т-лімфоцитів до 0,7 х109 дозволяє припустити, а до 0,5 х109 – встановити діагноз імунодефіцит. У цьому випадку слід звернути увагу на інші лабораторні показники, а саме наявність CD4 лімфопенії, зниження CD4/CD8 (<0,9-підозра на імунодефіцит, <0,3- імунодефіцит). Однак зниження рівня Т-лімфоцитів до 0,7х109, а Т-хелперних клітин до 0,4х109 за відсутності відповідної клінічної картини можуть бути транзиторними та оборотними, розвиватися як вторинні. 

Кількість Т-хелперів (CD3+CD4+) знижена при ВІЛ-інфекції, вірусних інфекціях (кір, гепатити, цитомегаловірусна інфекція, краснуха, інфекції, спричинені вірусом Епштейн-Барр), бактеріальні інфекції (стафілококова інфекція, туберкульоз,тощо), вплив хімічних речовин з лімфотоксичною дією, вплив іонізуючої радіації, старіння, лікування цитостатиками, кортикостероїдами, отруєння важкими металами, пестицидами, у т.ч. діоксином, хвороби метаболізму (діабет, синдром Іценко-Кушинга, дисфункція паращитовидних залоз), голодування або дефіцит у дієті життєво важливих компонентів, парапротеїнемії, опікова хвороба, відразу після важкого фізичного навантаження (у спортсменів), СХУ (синдром хронічної утоми). 

Зниження кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD3+CD8+), що супроводжується зниженням Т-хелперних лімфоцитів та співвідношення CD4/CD8, вказує на можливість розвитку або наявності аутоімунного процесу або хронічної вірусної інфекції. Паралельне зниження цитотоксичних клітин та натуральних кілерів спостерігається при ряді солідних пухлин.

Зниження кількості В-лімфоцитів (CD19+) спостерігається при таких станах як вроджена гіпогаммаглобулінемія або агаммаглобулінемія, вплив іонізуючої радіації, після видалення селезінки, лікування цитостатиками, імунодепресантами, отруєння важкими металами,  гострої вірусної інфекції. Зниження відносної кількості В-лімфоцитів у хлопчиків до 3% і нижче, що супроводжується агаммаглобулінемією, свідчить про наявність вродженого імунодефіциту - Х-зчепленої агаммаглобулінемії (с-м Бруттона). 

Зниження рівня В-лімфоцитів у дітей молодшого віку обох статей може спостерігатися також за іншого вродженого імунодефіциту - транзиторної дитячої гіпогамаглобулінемії. Паралельне зниження Т-цитотоксичних клітин та натуральних кілерів спостерігається при ряді солідних пухлин. Знижений рівень фагоцитозу нейтрофілів спостерігається на тлі важких інфекцій, інтоксикацій, іонізуючого опромінення (вторинний імунодефіцит), системних аутоімунних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит), первинних імунодефіцитів ( цироз печінки, деякі форми гломерулонефритів). 

Зниження загальної кількості лейкоцитів, нейтрофілів, моноцитів, лімфоцитів, IgМ, IgG, IgA – див. у відповідних розділах довідника.

ПРИ ПІДВИЩЕННІ:

 Підвищення Т-хелперів, зниження Т-супресорів, В-лімфоцитів та CD16 (натуральних кілерів) – можуть спостерігатися у жінок у менопаузальному періоді та осіб обох статей у літньому віці. Підвищення CD3+ CD16 свідчить про розвиток активної імунної відповіді, вірусної природи запалення. Підвищення кількості активованих Т-лімфоцитів (CD3+) свідчить про наявність вогнища антигенного подразнення, в гострому періоді інфекційно-запального захворювання та протягом 1-2 місяців після нього таке підвищення слід розцінювати як природне, в інших ситуаціях воно є ознакою хронічного запалення. Підвищення кількості Т-хелперів (CD3+CD4+) спостерігається при гострому Т-лімфобластному лейкозі, хронічному Т-лейкозі, синдромі Сезарі (Т-лейкоз дорослих), системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, тимомі, гіперактивності імунітету.

Підвищення кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD3+CD8+) спостерігається при гострій вірусній інфекції (супроводжується незначним підвищенням Т-лімфоцитів і співвідношенням CD4/CD8), початкової стадії СНІДу, гострої вірусної інфекції, кору, парапротеїнемії, вірусному гепатиті, сепсисі, гемофілії, шистосомозі, солідній плазмоцитомі, інфекційному мононуклеозі, абсцесі легень, нирок, перитоніті. 

Підвищення імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) спостерігається при лімфолейкозі, тимомі, синдромі Сезарі, хворобі Вегенера.

Підвищення рівня CD4+CD8+ лімфоцитів у периферичній крові спостерігається при різних патологічних станах, наприклад, мононуклеозі, спричиненому вірусом Ебштейна-Барра, ВІЛ-інфекції, хронічному лімфолейкозі, міастенії, розсіяному склерозі, ідіопатичних тромбоцитах. Підвищення кількості В-лімфоцитів (CD19+) спостерігається при гострих та хронічних бактеріальних, грибкових і паразитарних інфекцій, хронічних захворюваннях печінки, цирозі, аутоімунних захворюваннях, хронічному лімфолейкозі, мієломній хворобі, макроглобулінемії, Вальденстремі, моноглобулінемії, Вальденстремі. Підвищення В-лімфоцитів виявляється рідко (спостерігається при зниженні рівня Т-лімфоцитів та натуральних кілерів, відображаючи зміни в інших лімфоцитарних субпопуляціях – сума Т-, В-лімфоцитів та натуральних кілерів становить 100+10%). Підвищення відносної та абсолютної кількості В-лімфоцитів може спостерігатися при інфекції вірусом Епштейна-Барра та лімфопроліферативних захворюваннях. 

Підвищення кількості натуральних кілерів, що супроводжується зниженням В-лімфоцитів, а також CD3+ та/або CD3+CD4+ клітин, найбільш характерне для хронічного запального процесу в період реконвалесценції. Відсутність відновлення цих показників до норми через 1 місяць після одужання свідчить про хронізацію інфекційно-запального процесу. Підвищений рівень фагоцитозу нейтрофілів спостерігається при бактеріальних запальних процесах, підвищеному вмісті лейкоцитів у крові, алергічних реакціях, аутоалергічних захворюваннях. 

Підвищення загальної кількості лейкоцитів, нейтрофілів, моноцитів, лімфоцитів, IgМ, IgG, IgA – див. у відповідних розділах довідника.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ

ПІДВИЩЕННЯ:

ЗНИЖЕННЯ:

показання до призначення:

• рецидивні інфекції, інфекційні захворювання з хронічним та затяжним перебігом;
• підозра на генетично обумовлений або набутий імунодефіцит;
•  аутоімунні захворювання;
• алергічні захворювання;
• підозра на ВІЛ;
• онкологічні захворювання;
• обстеження реципієнтів до та після трансплантації органів, перед серйозним оперативним втручанням, ускладнений перебіг післяопераційного періоду;
• контроль терапії цитостатиками, імунодепресантами та імуномодуляторами; 
• підбір найбільш ефективної імунотерапії;
• розробка індивідуальної схеми застосування препаратів з метою персоніфікованого лікування;
• моніторинг лікування та прогноз результату захворювання;
• діагностика та контроль стану вродженого імунітету - оцінка стану неспецифічної резистентності організму.